Як утеплити багатоповерхівку
Початок опалювального сезону та збільшення тарифів на опалення – привід задуматись про шляхи зменшення нарахувань. А це, за словами експертів з міського відділу супроводу ОСББ, можливо лише за умови скорочення споживання теплової енергії, що, своєю чергою, потребує впровадження в будинку дієвих заходів з енергозбереження.
Як зазначалося раніше, перше, що необхідно здійснити у будинку з центральним опаленням – це налагодити подачу теплоносія в систему опалення будинку, залежно від фактичних погодних умов, тобто обладнати будинок автоматизованим індивідуальним тепловим пунктом (ІТП). Без реалізації цього заходу, жодної економії коштів від впровадження інших енергоощадних заходів може і не бути.
Наступним за важливістю заходом є термомодернізація будинку (заміна вікон, утеплення стін, горища, за потреби – і підвального перекриття). Однак, цей захід – досить коштовний, тож до його проведення слід ґрунтовно готуватися.
Відтак, насамперед наполегливо рекомендують зробити енергоаудит будівлі – такої собі дорожньої карти. Результатом його є формування переліку заходів щодо зниження енергоспоживання та, відповідно, витрат на енергоносії із зазначенням їхньої вартості та окупності. Зокрема, буде розраховано оптимальну товщину утеплювача.
Якщо енергоаудитом передбачено утеплення фасаду чи Ви його не проводили, але збираєтесь утеплити будинок, експерти пропонують звернути увагу на такі факти.
Перш за все, усі роботи мають виконувати фірми або фізичні особи, які мають ліцензію, необхідні дозволи та досвід роботи.
Важливе питання – чим і як утеплювати?
Зараз найчастіше застосовують систему утеплення фасадів «мокрим» методом із застосуванням пінополістирольних плит (пінопласт) та мінеральної вати.
Серед переваг пінопласту – те, що він не боїться вологи, з ним легко працювати і він має хороші теплоізоляційні показники. Але є і суттєві недоліки. Перше – це горючість. Через це застосовувати пінопласт вище 9 поверху не дозволяється та у багатоповерхових будинках при застосуванні як утеплювача пінополістирольних плит слід передбачати обрамлення віконних та дверних прорізів стін, а також суцільні пояси через кожні три поверхи, які виконані з негорючих теплоізоляційних матеріалів. При використанні пінопласту, необхідно застосовувати пінопласт груп горючості Г1 (низької горючості) чи Г2 (помірної горючості) та з високою щільністю, наприклад, ПСБ-C-25, де друге С означає самозатухаючий. Недобросовісні підрядники можуть використати дешевший пакувальний пінопласт меншої щільності та груп горючості Г3 (середньої горючості) чи Г4 (підвищеної горючості).
зазначають у міському відділі супроводу ОСББ
До переваг мінераловатних плит слід віднести стійкість до високих температур, хорошу паропроникність та звукоізоляцію. Основними недоліками цього утеплювача є те, що він важкий, гігроскопічний (тобто, з часом може набрати вологу), а також монтаж цієї системи утеплення вимагає високої кваліфікації фахівців, а це, відповідно, означає вищу вартість.
Та не всі вироби з мінеральної вати негорючі: існує також низка мінераловатних виробів, які мають групу горючості Г1 і Г2. Це пов’язано з тим, що зв’язуючим елементом між волокнами мінеральної вати виступають горючі полімерні матеріали, які підтримують процес горіння.
Необхідно зазначити, що згідно з ДБН В.2.6-31:2006, мінімально допустиме значення опору теплопередачі Rq min для зовнішніх стін є 3,3 м2·К/Вт, а отже, наприклад, для цегляної стіни, товщиною 52 см, необхідна мінімальна товщина мінеральної вати чи пінопласту становить 12 см, відповідно для панельної стіни, товщиною 30 см, – 14 см.
На сьогодні вартість утеплення фасаду вищезазначеним методом коливається від 300 до 600 грн/м2. «Звичайно, платячи 300 грн/м2, не варто очікувати якісних матеріалів та дотримання технології. Утеплення, виконане з порушенням спеціальних технологічних вимог, може призвести до сумних наслідків: від зниження теплозахисних характеристик до швидкого руйнування теплоізоляції», – додають експерти.
Міняючи вікна, необхідно знати, що згідно з ДБН В.2.6-31:2006, опір теплопередачі віконних конструкцій повинен бути не менше 0,75 м2·К/Вт: таке значення можуть забезпечити вікна з потрійним заскленням та енергозберігаючим склом.
Проте, як показує практика, якісне виконання ремонту існуючих дерев’яних віконних конструкцій з подальшим їх ущільненням, робить їх за теплозахисними властивостями не гіршими за нові металопластикові з однокамерним склопакетом, а в деяких випадках – навіть кращими.
Слід пам’ятати, що нові вікна практично герметичні, і у ДБН В.2.2-15-2005 зазначено, що у випадку встановлення вікон без кватирок і з герметичним притулом слід застосовувати провітрювачі. Забезпечити приплив повітря можна кількома способами:
- придбати вікна, які дозволяють фіксувати раму вікна в 3-4 проміжних положеннях, а не тільки в положеннях «Зачинено» або «Відчинено»;
- монтаж в існуючі «герметичні» вікна спеціальних щілинних провітрювачів;
- встановлення припливної-витяжної вентиляції або рекуператорів: останнє дозволяє до 80% зменшити тепловтрати на вентиляцію.
При утеплені стін можна зменшити тепловтрати, а отже – і кошти – на 25-30%, а при заміні вікон – до 30%. Зробивши і те, й інше, можна економити до 60% коштів на опалені.